|
Методичні
рекомендації
щодо вивчення предметів
суспільно-гуманітарного спрямування
у 2012-2013 навчальному році
Історія України.
Всесвітня історія
На засіданнях районних (міських) методичних об’єднань
учителів історії, правознавства рекомендуємо опрацювати методичні
рекомендації Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту України «Про вивчення предметів суспільно-гуманітарного
спрямування у 2012/2013 н.р.» (Інформаційний збірник МОН України, №___, 2012).
У 2012-2013 навчальному році учні 5-9
класів навчатимуться за програмою "Історія України. Всесвітня історія. 5–9
класи". Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є
програми "Історія України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І.,
Гупана Н.М., Фреймана Г.О.(52
години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є
програми "Історія України. 10-11 класи" (140 годин на рік, 4 години
на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г.
Для вивчення
всесвітньої історії чинними є програми "Всесвітня історія. 10-11 класи
(рівень стандарту/академічний рівень)" колективу авторів Ладиченко Т.В.
та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).
Для класів історичного профілю чинною є
програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С.,
Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на
рік).
Всі
програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та надруковані у фахових
виданнях.
У 2010 році
вийшов друком збірник програм курсів за вибором та факультативних
курсів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України (Збірник навчальних програм для учнів 1-9
класів основної школи та 10-11 класів суспільно-гуманітарного напряму старшої
школи (у трьох частинах), Київ, 2010). Також ці програми надруковані у журналі
«Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика
навчання» №7,8, 2011 р.
Звертаємо увагу, що вивчення історії
України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Це сприятиме підвищенню
якості історичної освіти, оптимізації навчально-виховного процесу.
Нагадуємо, що з
метою формування в учнів умінь і навичок сприймати українську культурну
спадщину як надбання світової культури МОН України як додаток до навчальної
програми з історії України у 2011-2012 н.р. рекомендувало перелік пам’яток
архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учнями
ЗНЗ. Цей перелік з відповідними нарисами про них надруковано у журналі «Історія
і суспільствознавство в школах України: теорія та методика викладання» (№8,
2011 р., №1−, 2012 р.).
Журнал «Історія і суспільствознавство в школах
України: теорія та методика навчання» виходить з січня 2011 р.. За
цей час став одним з найпопулярніших педагогічних видань. Передплата на нього
буде здійснюватись і на 2013 рік. Засновниками видання є Інститут інноваційних
технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Інститут
педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Просимо
поінформувати методистів, учителів суспільствознавчих дисциплін про вищезгадане
педагогічне видання, організувати систему заходів з його передплати. Передплатний
індекс журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та
методика навчання» - 49604.
Безпосередньо вчителі історії повинні
зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює
свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації,
сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій,
вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок
самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації.
Нові можливості у вивченні історії
відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне
сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації.
Важливим є використання в навчанні учнів
картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони
допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між
географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
Дієвим засобом розвитку інтересу до
історії є показ взаємозв’язку із сучасністю, робота з історичними джерелами (як
текстовими, так і візуальними).
Велику роль відіграє позакласна робота,
зокрема пошукова й краєзнавча.
Можливість роботи в музеях, проведення
дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та
методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення
їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє
вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища,
любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму. При
цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір
історичних експонатів, робота в архівах тощо.
З метою посилення патріотичного виховання
учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій
Вітчизняній війні. Доля склалася так, що Україна потрапила до епіцентру
найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Вона сповна
відчула на собі гітлерівський "новий порядок", жертвами якого стали
мільйони наших співвітчизників: радянських військовополонених, партизан,
підпільників, цивільного населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво
Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило
лінію на обезлюднення України. На примусові роботи до рейху та окупованих країн
було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася
на Батьківщину.
Урок залишається основною формою
навчання. Серед основних критеріїв сучасного уроку історії:
-
навчальні цілі до уроку мають бути сформовано
відповідно до
компетентнісно
орієнтованого підходу у формі очікуваних результатів
уроку;
- мають бути запропоновані методичні прийоми,
за допомогою яких можна забезпечити ефективне опрацювання вразливих та
суперечливих питань на етапі сприйняття та осмислення нового матеріалу на
уроці;
- мають бути визначені доцільні прийоми
контролю, якими перевірятимуться навчальні досягнення учнів на цьому уроці за
обов’язкової відповідності очікуваним результатам уроку.
Згідно Інструкції з ведення ділової документації
у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів
(наказ Міносвіти і науки №240 від 23.06.2000 р.) календарне
планування навчального матеріалу здійснюється учителем
безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись
також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм . На
основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани,
структура і форма яких визначається ними самостійно.
Поурочними планами для вчителів можуть слугувати
також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти
і науки України. Під час розроблення
календарних планів вчитель може на власний розсуд
використовувати резервні години – планувати проведення
лабораторних, практичних, контрольних робіт, семінарів, засідань «круглих
столів» тощо.
Учнівські зошити
та контурні карти з предметів
суспільно-гуманітарного циклу переглядаються учителем один
раз на семестр і бал
за ведення зошита може (за бажанням вчителя )
виставлятись в журнал. При виставленні тематичних оцінок вчитель на власний розсуд може враховувати або
ні оцінку за ведення зошита.
Підручники,
посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю
і корекції навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні
мати гриф Міністерства освіти і науки України.
Звертаємо
увагу вчителів, що з 5 класу у 2013/2014 навчальному році
розпочнеться вивчення історії за новою навчальною програмою.
Правознавство
При вивченні правознавства слід
враховувати динамічні зміни у системі суспільних відносин України, найновіші
досягнення теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної
нормотворчої діяльності органів державної влади, та водночас певну ступінь
консерватизму українського законодавства.
Варто звернути увагу на
зміни, що відбулись у чинному законодавстві.
Так у 2011 - 2012 роках було внесено зміни до цивільного,
кримінального, сімейного, господарського
кодексів України та Кодексу України про адміністративні
правопорушення. В 2011 році були
прийняті закони України «Про біженців», «Про правовий статус іноземців та осіб
без громадянства», «Про вибори народних депутатів України», «Про державну
службу» (набирає чинності з 01.01.2013 року), «Про Фонд державного майна України», а в 2012 році
«Про громадські об’єднання», «Про систему гарантування вкладів фізичних
осіб». А також у 2011, 2012 роках
внесено ряд змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У 2012-2013
навчальному році учні 9–х класів навчатимуться за програмою
"Правознавство. Практичний курс" авторів Пометун О.І.,
Ремех Т.О. На відміну від інших навчальних курсів,
"Правознавство. Практичний курс" передбачає, що учні набувають ряд
основних вмінь, зокрема: орієнтуватися в системі законодавства, користуватися
джерелами права; володіти елементарною правовою термінологією; зв’язно та
логічно викладати матеріал з морально-правових проблем; використовувати правову
літературу; брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати і
відстоювати свою думку, робити висновки; застосовувати правові знання для
пояснення фактів навколишнього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в
різних життєвих ситуаціях.
"Правознавство"
як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного
уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування
суспільних відносин, вміння використовувати їх у практичному житті.
Для 10 класів рівня стандарту / академічного
на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 година на тиждень).
Чинною є програма авторів Котюка І.І. та Палійчук Н.Й.
Для класів правового профілю є програма авторів Ремех Т.О.,
Ратушняка С.С. "Правознавство. 10-11 класи (профільний
рівень)". Програма розрахована на 105 годин протягом навчального року (3
години на тиждень) та охоплює 10-11 класи.
Метою курсу "Правознавство" в профільних
класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується
на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя.
Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять,
переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і
громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок
школярів.
Для ефективного навчання правознавства,
профільної та допрофільної підготовки учнів з цього навчального предмета
важливим є підготовленість учителя – досконале знання ним змісту основного та
елективних правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями,
зацікавленість у самоосвіті.
З метою більш кваліфікованого викладання
правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей навчальний
предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з
правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників
обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не
тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й
сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.
| 
